Всім торба: конструктивна розмова з нагоди Всесвітнього дня довкілля

Всім торба: конструктивна розмова з нагоди Всесвітнього дня довкілля

Минулого місяця японські науковці проаналізували величезну базу фотографій та відео за останні 30 років глибоководних експедицій і виявили, що там, куди із завмиранням серця спускалися на своїх надзвичайно дорогих сталевих апаратах дослідники з надією під височезним тиском знайти життя, зачаївся Його Всюдисущість – пластиковий мішок. Це в цій частині світу, тільки вище – там, де тиск не такий високий, їх таких сонми.

National Geographic присвятив пластиковій кризі свій червневий випуск
National Geographic присвятив пластиковій кризі свій червневий випуск. national geographic

Вони є частиною найбільшого скупчення непотребу на планеті – Великої тихоокеанської сміттєвої плями, що займає площу щонайменше 1,6 млн кв. км (це втричі більше за площу Іспанії, наприклад).

Усе почалося 1907 року, коли бельгійський хімік Лео Бакеланд винайшов перший повністю штучний пластик – бакеліт. 11 липня він зробив запис у своєму щоденнику:

«Якщо я не помиляюся, цей винахід ще відіграватиме важливу роль у майбутньому»

Винахідник не помилявся і, можливо, навіть здивувався б, дізнавшись, яких масштабів поширення набуде його дітище.

Універсальний, легкий, гнучкий, водонепроникний, міцний і відносно недорогий. Ці характеристики пластику зробили його популярним і поширеним матеріалом для виготовлення сили-силенної приладів і товарів широкого вжитку. Минуло століття – і ми бачимо його майже всюди.   

Пластик становить десяту частину відходів, які виробляє людство. Більшість з них ніколи не переробляється, залишаючись на звалищах або куди занесе вітром, течією чи людською недбалістю. Близько половини пластикових виробів, якими ми користуємося, – одноразові. Минулого тижня ЄС запропонував запровадити на них заборону.

5 червня – Всесвітній день охорони довкілля, який цього року проходить під гаслом #BeatPlasticPollution.

«Фото, яке я волів би ніколи не зробити» – фотограф Джастін Хофман
«Фото, яке я волів би ніколи не зробити» – фотограф Джастін Хофман. boredpanda.com

Організація Об’єднаних Націй закликає уряди країн, представників бізнесу і промисловості, місцеві громади, наукові та академічні товариства, а також всіх небайдужих активістів об’єднати зусилля, щоб зарадити пошесті.

Ми вже писали про міжнародні ініціативи задля боротьби із пластиковим сміттям.

А тепер час сказати кілька слів про те, з чого може почати кожен із нас:

1. Щороку людство виробляє близько 1 трлн пластикових пакетів
➔ Просте рішення: відмовлятися від них і ходити на купівлю з торбою багаторазового використання
2Щороку людство використовує понад 500 млн пластикових пляшок
➔ Просте рішення: пити з тари, придатної для багаторазового використання
3Щодня у самих лише Сполучених Штатах викидають близько 550 млн пластикових соломинок
➔ Просте рішення: придбати соломинку багаторазового використання.
Ще простіше рішення – пити без соломинки

У своїй книзі «Пластик: токсична історія кохання» (Plastic: A Toxic Love Story, 2011) Сьюзан Фрейнкел акцентує на тому, що повністю відмовитися від цього матеріалу, який останніми роками здобуває дедалі гіршу репутацію, нам все ж навряд вдасться. Натомість слід переосмислити те, як ми його використовуємо.

Нафта, природний газ, кам’яне вугілля, сланці – сировина для отримання полімерів для пластмас – формувалися у результаті процесів, що тривали мільйони років. Сьогодні з них роблять продукти, які служать нам кілька хвилин, днів, тижнів…

Джерело