Про екологічну свідомість сьогодні розповідають чимало. Та тішить те, що з’являється все більше тих, для кого це стає не просто топ-темою для обговорення, а способом життя. Закладати риси екологічно свідомої та відповідальною людини варто вже з найменшого віку. Відтак, проект «Життя без пластику», розроблений Міжнародним Благодійним Фондом «Коровай» спільно з Львівською міською радою, спрямований якраз на те, щоби дітей у школі через їхніх педагогів навчити свідомої поведінки у ставленні до природи.
9 грудня у конференц-залі готелю «Жорж» відбудеться тренінг-хакатон – «No plastic, kids». Саме задля розробки методичних рекомендацій та уроків на тему «Життя без пластику» у місті зберуться всі небайдужі педагоги молодшої школи, а також вчителі біології, екології та природознавства. Адже школа повинна йти в ногу з часом та показувати підростаючому поколінню приклад того, як ми можемо піклуватися про навколишнє середовище.
«Хакатон – це найзручніший сучасний тип заходу, під час якого команди вирішують певну проблему в обмежений період часу, – розповідає Христина Келеман, менеджер освітніх програм, – У кінці хакатону кожна з команд представляє свій результат перед журі. Переможці отримають винагороди та необхідну підтримку під час доопрацювання та запуску свого проекту. Власне кажучи, це можливість повного занурення у сферу, яка вас цікавить, і впливу на неї, створивши конкретне рішення і представивши його світу. Ми запросили провідних спікерів, які поділяться найактуальнішими знаннями. Серед них Діана Попфалуші – співкоординаторка Zero waste Lviv, Назар Цюк – засновник Міжнародного Благодійного Фонду «Коровай» та координатор освітньої платформи «Відкривай Україну» у Львівскій області, Марія Мех – педагог з креативним підходом до вивчення екології (школа «Надія») та інші.
Якщо хтось думає, що відмовитися від пластику неможливо чи не варто, то може подивитися на досвід інших країн, де вправно впроваджують такі важливі екологічні зміни. Наприклад, у балтійських країнах підвищують ціни на поліетиленові пакети і знижують на паперові. А окремі американські штати повністю відмовляються від використання пластикових пакетів, інші запроваджують більш ефективні програми їх утилізації. У Польщі запровадили обов’язковий фінансовий збір на переробку відходів з кожного середнього та великого пластикового пакету. В Індонезії молоді бізнесмени вигадали навіть їстівні стаканчики замість пластикових. Для кави чи чаю вони не підходять, однак для холодних напоїв – саме те.
«Ми запрошуємо усіх, хто хоче рости і розвиватися. У сучасній освіті – це дуже важливо! Вчителі матимуть унікальну можливість взяти участь у безкоштовному тренінгу, де разом із менторами працюватимуть з методичними розробками на тему «Життя без пластику». Тренінг стане у нагоді і всім тим, хто вважає українську систему освіти недосконалою і готовий вплинути на її зміни. А також тим, хто хоче отримати нові знання, завести цікаві знайомства і просто весело та продуктивно провести час. Головна ідея хакатону – об’єднати людей навколо ідей і одразу втілити їх у життя. Попередня реєстрація на нашій сторінці у Facebook – «No plastic, kids and korovai.org», – доповнює Оксана Рубай, в.о. директора Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Львів’яни потрохи змінюють свою культуру споживання, водночас зменшуючи кількість вироблення сміття. Приємно бачити в супермаркетах покупців з екоторбинками або людей на вулицях, які сортують відходи по спеціальних контейнерах. Адже природа – це наш дім, то ж кому, як не нам, дбати про неї.
